Ви можете нас знайти за адресою м. Харків пр. Любові Малої, 2-а

portret_maloy_3.jpg
logo2.png

Державна установа
“Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України”

(057) 373-90-00         (057) 373-90-50
nit_pr@ukr.net  
  therapy@amnu.gov.ua

logo.jpg

Відділ ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень

 Керівник відділу - доктор медичних наук, старший науковий співробітник  Серік Сергій АндрійовичКерівник відділу - доктор медичних наук, старший науковий співробітник Серік Сергій Андрійович

       Відділ був створений при організації філії Інституту кардіології імені акад. М. Д. Стражеска в 1981 році як відділ атеросклерозу та його ускладнень. З моменту утворення та по 2014 рік керівником відділу був заслужений діяч науки і техніки України (2001 рік), член Європейського товариства кардіологів, член Робочої групи з проблем атеросклерозу та хронічних форм ІХС Асоціації кардіологів України, доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Волков.

       З лютого 2014 року відділ очолив його учень, доктор медичних наук, старший науковий співробітник С.А. Серік. У 2021 році до відділу ішемічної хвороби серця і метаболічних порушень приєднано відділ кардіопульмонології.

У відділі проводиться розробка фундаментальних та прикладних наукових напрямків, щодо вивчення патогенетичних механізмів розвитку та прогресування атеросклерозу, серцевої недостатності та розробки нових методів діагностики, прогнозування, профілактики та лікування серцево-судинних захворювань у хворих із коморбідною патологією, зокрема з цукровим діабетом 2 типу. Співробітники відділу також займаються вивченням проблем патогенезу, діагностики, лікування та профілактики хронічних неінфекційних захворювань легень при їх поєднанні з ішемічною хворобою серця.

Завдання:

            • вивчення імунозапальних, ендотелійзалежних, тромбоцитарних та метаболічних механізмів атерогенезу у хворих на ІХС у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу з урахуванням гендерних та вікових особливостей;
            • дослідження генетичних та епігенетичних чинників виникнення та прогресування серцево-судинних захворювань;
            • вивчення особливостей патогенезу, клінічних проявів та розробка методів діагностики коморбідної кардіопульмональної патології;
            • дослідження патогенетичних механізмів та пошук нових інформативних алгоритмів діагностики бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень, легеневої гіпертензії, синдрому апное/гіпопное сну при їх поєднанні з ІХС;

 Професор, доктор медичних наук Волков В.І.Професор, доктор медичних наук Волков В.І. Завідувач відділу атеросклерозу та ішемічної хвороби серця у 1981-2014 рр..

                          • вивчення впливу медикаментозної терапії ІХС та цукрового діабету на основні чинники атерогенезу та перебіг захворювання;
                          • обґрунтування і розробка високоінформативних підходів до прогнозування перебігу та ефективності лікування ІХС;
                          • удосконалення та впровадження диференційованих схем лікування ІХС при її поєднанні з цукровим діабетом 2 типу;
                          • розробка персоніфікованих, патогенетично обґрунтованих підходів до вторинної профілактики серцево-судинних подій при поєднаній патології;
                          • розробка персоніфікованих підходів до лікування та диференційованих схем медикаментозної терапії та пульмональної реабілітації хворих із коморбідною кардіопульмональною патологією та впровадження їх у клінічну практику.

 Функції:

                        • проведення науково-дослідних робіт на засадах доказової медицини;
                        • проведення консультативно-лікувальної роботи у поліклініці та відділенні ішемічної хвороби серця ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України»;
                        • публікація наукових результатів робіт в фахових вітчизняних і закордонних виданнях;
                        • забезпечення представлення результатів досліджень на республіканських та міжнародних наукових конгресах, з’їздах, науково-практичних конференціях, симпозіумах та круглих столах;
                        • комплексне обстеження хворих за сучасними міжнародними стандартами (з використанням навантажувального тредміл-тесту, добового моніторування електрокардіограми та артеріального тиску, ехокардіографії, спірометрії, сомнографії);
                        • проведення комплексної оцінки ризику виникнення, прогресування та розвитку ускладнень серцево-судинних і хронічних неінфекційних респіраторних захворювань;
                        • персоніфіковане лікування хворих згідно із сучасними рекомендаціями та з використанням власних високотехнологічних розробок;
                        • пульмональна реабілітація хворих на коморбідні кардіопульмональні стани;
                        • патентування нових ефективних методів діагностики, прогнозування, лікування і профілактики ІХС та основних неінфекційних респіраторних захворювань;
                        • популяризація наукових знань серед населення шляхом публікацій науково-популярних статей у пресі, виступів на телебаченні, проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення та медичних працівників у формі інформаційних листів, лекцій для лікарів, науково-практичних конференцій; симпозіумів.

   Основні напрямки наукових досліджень:

                  • роль ендотелійзалежних, імунозапальних та тромбоцитарних механізмів у прогресування атеросклерозу;
                  • гемоваскулярні порушення при різних клінічних формах ІХС;
                  • гендерні та вікові особливості перебігу та лікування ІХС;
                  • ураження серцево-судинної системи у жінок в період періменопаузи;
                  • механізми та клінічне значення резистентності до антитромбоцитарних препаратів у хворих на ІХС;
                  • особливості патогенезу, маніфестації та лікування серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті 2 типу;
                  • генетичні та епігенетичні фактори для прогнозування перебігу та ефективності лікування ІХС;
                  • особливості патогенезу, клінічної маніфестації і лікування коморбідної кардіопульмональної патології;
                  • прогнозування перебігу та ефективності хронічних неінфекційних захворювань легень при їх поєднанні з ІХС, серцевою недостатністю.

atero01

Співробітники відділу атеросклерозу та ішемічної хвороби серця і лікарі відділення

ішемічної хвороби серця  2014 рік

 

atero01

Співробітники відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень 2021 рік

 

Найважливіші результати досліджень:

       Одними з перших на Україні співробітниками відділу атеросклерозу та ІХС розроблялася концепція ролі функціонального стану ендотелію у виникненні атеросклеротичного ураження, ролі оксиду азоту в патогенезі ІХС. Встановлено значення функціонального стану ендотелію, активності гемостазу в прогресуванні атеросклерозу коронарних артерій. Вивчені ролі вазоактивних ейкозаноїдів у атерогенезі, інших вазоактивних речовин (оксиду азоту, ендотеліну, медіаторів адгезії тромбоцитів та ін.). Доведено, що розвиток ІХС характеризується системною ендотеліальною дисфункцією, підвищенням агрегаційних здібностей тромбоцитів, тому визначення динаміки вазоактивних речовин, показників гемостазу, поряд з визначенням порушень ліпідного обміну, є найважливішим способом контролю за ефективністю терапії.

       Особливе місце в дослідженнях займає проблема тромбоцитарного гемостазу та резистентності до антитромбоцитарних препаратів. Вивчено біохімічні механізми недостатньої ефективності антиагрегантної терапії, розроблені нові методи дослідження індивідуальної чутливості до аспірину, визначені можливі шляхи подолання аспірінорезистентності і обґрунтовані нові способи вторинної профілактики атеротромбозу при ІХС та її поєднанні з цукровим діабетом 2 типу.

       Для визначення генетичної детермінованості відповіді на антитромбоцитарні препарати, вперше в Україні проведено дослідження генів-кандидатів. Встановлено, що мутантний поліморфізм C50T гена PTGS1 циклооксигенази-1 асоціюється зі зниженням антиагрегаційної ефективності ацетилсаліцилової кислоти як у здорових осіб, так і у хворих на ІХС. У хворих на ІХС з цукровим діабетом 2 типу, на відміну від пацієнтів без діабету, наявність Т-алелю поліморфного сайту C807T (rs1126643) гена глікопротеїну Ia підвищує ризик високої залишкової реактивності до ацетилсаліцилової кислоти. Хворі на ІХС носії ТТ-генотипу поліморфізму T924C (rs4523) гена рецептора тромбоксану A2, мутантної Т-алелі поліморфізму C50T (rs) 3842787 гена PTGS1 циклооксигенази-1, мутантної С-алелі поліморфізму Т1565С (rs) 5918 гена інтегрина бета-3 тромбоцитарного глікопротеїну ІІІа мають достовірно гірший перебіг захворювання з більшою кількістю серцево-судинних подій.

       Пріоритетними для України стали дослідження імунозапальних механізмів прогресування та маніфестації ІХС та серцевої недостатності, вивчення можливостей і значимості їх терапевтичної корекції. Було доведено, що ІХС характеризується прогресуючим дисбалансом між активністю про- і протизапальних цитокінів, надлишковим утворенням ліпопротеїнвмісних імунних комплексів. Визначені взаємозв’язки імунозапальних факторів з порушенням діастолічної функції та систолічною дисфункцією лівого шлуночку, нейрогуморальною активністю при прогресуванні серцевої недостатності, що важливо для оптимізації лікування цієї категорії хворих, прогнозування перебігу захворювання та ефективності терапії. Отримані нові дані щодо імунозапальних, метаболічних особливостей патогенезу ІХС та серцевої недостатності при цукровому діабеті 2 типу, запропоновані нові диференційовані підходи до лікування та профілактики уражень серцево-судинної системи при діабеті.

       У відповідності зі світовими тенденціями проводилися дослідження з вивчення гендерних та вікових особливостей серцево-судинних захворювань. На підставі комплексної оцінки стану гормонального спектру крові, функціонального стану ендотелію та гемостазіологічних факторів встановлено відмінності патогенетичних механізмів і клінічного перебігу ІХС у жінок і чоловіків. Запропоновано нові підходи до виявлення та лікування ІХС у жінок клімактеричного періоду.

       Вперше в Україні досліджено циркулюючі мікроРНК-27а та 221, як епігенетичні чинники атерогенезу у хворих на ІХС і при її поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. У хворих з поєднаною патологією встановлено специфічне зниження і мікроРНК‑27а, і мікроРНК-221. Виявлено характерні для кожної з цих мікроРНК зв’язки з глюкометаболічними порушеннями, формуванням діабетичної дисліпідемії, запальною активацією, дисрегуляцією ангіогенезу, що свідчать про залучення циркулюючих мікроРНК‑27а та -221 в механізми регуляції різних ланок метаболічнозапальних процесів, які складають патогенетичну основу атерогенезу при діабеті. Обґрунтована роль мікроРНК-27а як біомаркеру прогнозування перебігу ІХС при діабеті та предиктору гіполіпідемічної ефективності статинів. Виявлено, що у хворих на ІХС з цукровим діабетом 2 типу і без діабету відбувається компенсаторне підвищення рівнів протизапальних циркулюючих мікроРНК-126 та146а, але при діабеті відзначалось часткове значуще зменшення цих потенціально протективних мікроРНК. Доведено зв’язок мікроРНК мікроРНК-126, 146а з прогресуванням метаболічнозапальних порушень. Встановлено, що атеропротективні ефекти статинів, емпагліфлозину можуть опосередковуватись підвищенням експресії мікроРНК-126 та 146а. Обґрунтовано їх значущість у прогнозуванні перебігу ІХС при діабеті.

       В результаті досліджень із коморбідної кардіопульмональної патології розроблена прогностична модель прогресування синдрому легеневої гіпертензії у пацієнтів з ХОЗЛ і супутньою ІХС, виділено головні клініко-функціональні та гемодинамічні предиктори формування хронічного легеневого серця.

       За час існування у відділі підготовлено і захищено 6 докторських і 37 кандидатських дисертацій. 6 вихідців із відділу очолили самостійні наукові підрозділи інституту та інших наукових та учбово-навчальних закладів.

       Матеріали науково-дослідних робіт відділу висвітлені у більш ніж 1000 наукових працях, 10 монографіях. Опубліковано 25 методичних рекомендацій. За матеріалами науково-дослідних робіт отримано 62 авторських свідоцтв і патентів.

Співробітники відділу:

Серік Сергій Андрійович

Горб Юрій Григорович

Рябуха Владислав Валерійович

Строна Володимир Іванович

Ткаченко Ольга Віталіївна

Малько Вікторія Вікторівна

Колеснікова Олена Миколаївна

Антонова Інна Володимирівна

Токарєва Альона Юріївна

Державна установа
“Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т. Малої
Національної академії медичних наук України”

Контакти:

(057) 373-90-50
(057) 373-90-67

Адреса:

61039 Україна,
м. Харків

пр. Любові Малої, 2-а

Код ЄДРПОУ: 04528465