30 вересня – 2 жовтня 2019 року в м. Києві у Великому конференц-залі НАН України відбувся VIІ Національний конгрес з біоетики з міжнародною участю, на якому обговорювалися етичні проблеми біомедичних досліджень та медичної практики, питання біоетичної освіти і виховання, екологічної етики та захисту тварин, соціально-економічні та етичні аспекти новітніх біомедичних технологій, а також філософське узагальнення сучасних проблем біоетики і їх вплив на суспільство.

  У Конгресі взяли участь біля 200 учасників, серед яких вчені і фахівці з України, країн СНД, Західної Європи та Сполучених Штатів Америки. Співробітники ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» також прийняли участь в даному заході.

  Традиційно Конгрес відкривав Президент Національної Академії Медичних Наук Ук раїни, академік НАМНУ Цимбалюк Віталій Іванович.

 

 

  Особливої уваги заслуговує доповідь «Трансформація відповідальності лікаря та пацієнта в сучасній біомедичній етиці» автора Коваля Е.А. Він наголошує на тому, що у центрі уваги біоетики повинен бути пацієнт або просто будь-який представник суспільства. Він стверджує: «Професійна етика була, є і буде, вона - для професії - лікарів, вчених, політиків і т.п. Прикладна етика - для всіх, хто не є членами цих професій, хто знаходиться поза ними, але хто кровно зацікавлений в тому, як будуть йти справи в цих професіях». Підводячи підсумок, Коваль Е.А. говорить, що, звичайно, світ змінюється і разом з ним повинні змінюватися і моральні норми. Однак стосовно до медицини основна проблема полягає в тому, що моральний кодекс лікаря в його традиційному вигляді - це не просто набір норм, прикладених до професії ззовні.

 

 

 

 

Це правила, що конструюють професію; умови, без яких медицина втрачає свою специфіку і розчиняється в інших практиках - науці, політиці, комерції. Якщо моральний кодекс лікаря буде вкрай проблематизований, чи зможе вижити професія лікаря?

  У другий день конгресу була проведена стендова сесія. Були представлені та обговорені біомедичні аспекти прав людини та тварини.

   В рамках конгресу підіймалися питання екстракорпорального запліднення, сурогатного материнства, евтаназії та використання плаценти та стовбурових клітин не тільки науковцями, але й представниками церкви та громадських організацій.

  Освітлювалась проблема вагітності після перенесеного раку щитоподібної залози в анамнезі професором Кіцерою Н.І. зі Львова.

   Велику увагу приділяли обговоренню статусу та правам лабораторних тварин в проведеннях клінічних випробувань.

    Були переглянуті погляди на роль надання паліативної та хоспісної допомоги в сімейній медицині.

 

 

 

 

 2 жовтня, в заключний день конгресу, відбулося відвідування Національного музею медицини України (вул. Богдана Хмельницького, 37), а також покладання квітів на могилу Ю.І.Кундієва на Байковому кладовищі та відкриття кабінету-музею академіка Ю.І.Кундієва в Інституті медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України.