Л.Т. Малу не зміряти. Вона особистість багатогранна - учитель, вчений, організатор науки, громадський діяч, а головне, чуйна, добра Людина.

Сьогодні ми згадуємо яскравий творчий шлях видатного вченого, продовжувача традицій вітчизняної терапевтичної школи.

Після закінчення школи Любов Мала пішла на курси для вступників до медінституту, бо її батьки мріяли бачити дочку лікарем.

«Об огромной любви к медицине на то время я бы говорить не стала. Это чувство к своей профессии пришло несколько позже», - згадувала згодом Любов Трохимівна.

А бути терапевтом вона вирішила в перший же рік своєї лікарської діяльності в сільській дільнічній лікарні. «Ко мне обращались больные с различными заболеваниями, я часто видела сложных больных с несколькими параллельно текущими или взаимообусловленными болезнями. Уже тогда я понимала большую пользу, сложность и, одновременно, радость общетерапевтической деятельности».

Усе життя Любов Мала вважала терапію основною галуззю клінічної медицини. «Терапевт был и остается единственным специалистом, способным взять на себя ответственность за координацию усилий представителей всех других медицинских специальностей. Именно терапевт осуществляет синтез профилактической, лечебной и реабилитационной работы, что позволяет ему оставаться в настоящем и будущем ведущей фигурой здравоохранения», - наголошувала вона, коли доводила необхідність створення Інституту терапії, про який мріяла довгі роки.

У зв'язку з великою значимістю терапії та завдяки клопотанню Любові Трохимівни у 1986 р. був створений Інститут, директором якого вона стала і була до останніх днів життя.

Свою наукову діяльність вона присвятила вивченню особливостей серцево-судинної системи при атеросклерозі, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі, гострому інфаркті міокарда, серцевій недостатності; дослідженням пресорних і депресорних систем нейрогуморальної регуляції організму при захворюваннях внутрішніх органів; фундаментальним дослідженням в кардіології, гастроентерології, нефрології, пульмонології, клінічній фармакотерапії.

Не зважаючи на зайнятість, Любов Мала не припиняла лікарську практику, консультувала складних і важких хворих. Гаслом повсякденної праці академіка Малої Л. Т. були слова: «Главное – быть хорошим врачом. Если хотя бы одна мать не потеряет сына или один отец, или муж вернется в семью после болезни, то мы работаем не напрасно».

Сьогодні ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» – наукове медичний заклад, широко відомий Україні. Це потужний комплекс, який складається з сучасних діагностичних, лабораторних і клінічних підрозділів, висококваліфікованих лікарів і персоналу, робота яких спрямована на науковий пошук та впровадження в терапевтичну практику нових ефективних методів діагностики, профілактики та лікування внутрішніх хвороб заради збереження здоров'я пацієнта.

Інститут терапії став не тільки пам'яттю про Великого Лікаря, а й свідченням того, що життя, присвячене служінню людині, завжди залишає слід в серцях людей і в пам'яті поколінь.

Співробітники установи зберігають і продовжують традиції Л. Т. Малої в своїх наукових дослідженнях – розвивають лікувальну та освітню діяльність.